Вступ а умов ринкових відносин банки потребують постійного і ретельного контролювання власної фінансової стійкості, надійності, ліквідності, тобто фінансових результатів своєї діяльності. Це умож- ливить вільне маневрування ресурсами, а в процесі ефективного їх використання забезпечить високу конкурентоспроможність на ринку капіталів та інвестицій. Для оцінки фінансового стану банку необхідно мати великий обсяг інформації, що формується в системі бухгалтерського обліку та набуває статусу важливого й цінного банківського ресурсу. Оцінку банківського бізнесу в широкому розумінні пов’язано з еволюцією бухгалтерського обліку. Нині банки працюють за реформованою системою бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Ця система є складним обліковим механізмом, що функціонує за трьома напрямами. Перший — документальний, передбачає організацію обліку фактів господарської діяльності. Другий — контрольно-результативний, забезпечує визначення результатів господарської діяльності банку та передусім прибутку. Дані обліку використовуються для контролю власності та взаєморозрахунків з фіскальними органами. Третій — управлінський, тісно пов’язаний із запровадженням в облікову практику управлінського обліку. Певна річ, найважливішим завданням обліку і звітності є формування необхідної за обсягом та структурою інформації для контролю господарських процесів і прийняття планово-управлінських рішень, які б забезпечували зростання дохідності всіх банківських операцій та загальної прибутковості банківської діяльності. Ефективність використання бухгалтерської інформації значно зростає в разі вибору банком обґрунтованої та продуманої облікової політики, такої, що забезпечуватиме належний рівень надійності та достовірної інформації, оскільки управлінські рішення на основі недостовірної інформації безперечно будуть помилковими, і можуть завдати великих втрат банкові. Систему бухгалтерського обліку в банках можна уявити як складний інформаційний потік даних щодо стану і руху майна, грошових коштів, залучених та розміщених ресурсів, а також щодо змін фінансових результатів, доходів і витрат. Такий потік формується для задоволення потреб зовнішніх і внутрішніх користувачів інформації, здійснення як стратегічного процесу управління банком, так і реалізації контрольних функцій. Бухгалтерський облік називають міжнародною мовою бізнесу. Саме через це в Україні здійснено поступовий перехід до ведення обліку і звітності за нормами і правилами, що їх визнано міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Одночасно з перебудовою облікової системи, запровадженням нової ідеології обліку (з 1 січня 1998 р.) розпочався активний процес удосконалення цієї системи, тобто адаптації її до конкретних вимог економіки, що формується на ринкових засадах. У пропонованій монографії підбито підсумки виконання програми реформування обліку в банківській системі України, узагальнено позитивні результати, звернуто увагу на ті проблеми, які потребують дальших теоретичних та методологічних досліджень. Так, досі залишається нерозв’язаною проблема побудови і практичної реалізації системи регулювання облікових процедур фінансового, управлінського і податкового обліку: кількість її рівнів, зміст кожного з них, зміст конкретних нормативних документів. Дискусійними залишаються також і окремі норми чинних вітчизняних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Потребують ґрунтовного опрацювання питання саморозвитку, саморегуляції всіх складових бухгалтерського обліку для забезпечен-ня гнучкості нормативно-правової бази, яка має відображати реальний рівень і характер кожного етапу розвитку вітчизняної банківської системи. Розв’язання цих проблем за своєю значущістю рівнозначне психологічній революції в бухгалтерській професії, і, безперечно, сприятиме підвищенню її професійного й соціального статусу. Завдяки постійному вдосконаленню процедур управлінського обліку бухгалтерський персонал банку поступово залучається до апарату управління банком. Усі перелічені проблеми знайшли ві...